Вы вошли как Гость | Группа "Гости"Приветствую Вас Гость | RSS | ГлавнаяМой профиль | Регистрация | Выход | Вход

Главная » Статьи » Мечте нет преград » Статьи о Мечте

Мрії збуваються!.. Репортаж із краю світу. Любов Найдьонова

Коли вивчала у школі географію, запала мені в душу мрія – побувати на краю світу. Далека-далека мрія про крайні точки материків нашої планети: «оце б там побувати!..».

Цього літа мрія почала здійснюватися з абсолютною точністю – вдалося побувати на крайній південній точці Африки, побачити з мису Кейп мис Доброї Надії, змочити ноги одразу у двох океанах. Дуже хочеться поділитися своїми враженнями і думками з вами, вісничани Мрії.

 


Уявляю собі, як сиджу в колі друзів і розповідаю про наші пригоди. Почалися вони з того, що 2008 року на 29-му світовому конгресі із психології, що відбувався в Берліні, було оголошено про проведення ювілейного конгресу в Південно-Африканській Республіці (ПАР) в одній із столиць цієї країни – Кейптауні. За чотири роки ми з моїм чоловіком і донькою (вони теж психологи) навідкладали грошей для цієї фантастичної подорожі. За півтора року послали тези доповіді, за рік отримали запрошення і сплатили організаційний внесок, за півроку – уже всі бронювання були зроблені і викуплені білети, що полегшило оформлення віз.


Починаю оповідь з матеріального боку поїздки, бо саме він часто стає тим каменем спотикання, об який розбиваються хвилі мрій. Білети на літак купляли за півроку до поїздки (вони тоді дешевші), вибираючи лоу-кост компанії (іще підгадували з акціями). Так що вийшла така сума, що можна було і втрьох летіти. Адже завдяки  постійним пошукам доньки і своєчасним замовленням через інтернет вартість подорожі (транспорту і житла) вдалося зменшити майже втричі. Південноафриканська грошова одиниця – рант (SAR) – дорівнює гривні, було дуже зручно рахувати. Маршрут пролягав через Арабські Емірати, з пересадкою в аеропорту Дубаї, добиралися майже цілу добу. Втомлені, але щасливі, підлітали до Кейптауна.

Африка почала дарувати загадки ще коли ми летіли над нею. Ось ці запитання – найцінніше, чим я хочу з вами поділитися. Мені цікаво – якими  будуть ваші міркування, адже наші думки часто не збігалися.

Загадка перша: з літака. Спостерігаючи за планетою з висоти польоту, можна бачити результати освоєння територій людиною. Європа майже вся дуже картата – різнобарвні клаптики полів, садів, павучки вогнів міст і містечок. Африка вздовж східного узбережжя має зовсім мало таких свідчень тривалого перебування людини, як перетворення ландшафтів. ПАР – зовсім інша справа: відразу стає зрозуміло, що це країна з розвинутим сільським господарством. Тільки, на відміну від інших місць планети, тут досить часто поруч із традиційними прямокутними трапляються кругліполя, наче циркулем хтось накреслив ідеальне величезне коло (в діаметрі – десятки кілометрів). Запитання – чому? Чому поля мають таку незвичну для нас форму, як вони утворилися, як вдалося досягти таких ідеальних ліній?


Друга загадка: з міста. Першого дня вирушили ми з готелю пішки в напрямі до океану. Ідемо містом, розглядаємо архітектуру. До речі, найбільше перше враження – паркани (!) з обов’язковим битим склом, або колючою проволокою, або струнами з електричним струмом. Уже потім нам розказали, що в місті діти самі не можуть ходити до школи, їх страшно випускати з дому, автобус чи батьківські авто привозять учнів прямо за шкільний паркан: ні вийти ні зайти стороннім –  неможливо. І хоча ми жодного разу не стали свідками екстремальних подій, психологічне напруження відчувалось. Ви знаєте, в чому тут справа?


Третю загадку подарувала Столова гора. Місто Кейптаун розкинулося між гірськими об’єктами (Столова гора, Зубці Дванадцяти Апостолів, Сигнальний пагорб). Навіть з літака це виглядало фантастично. А уявімо собі, що відчували, ті мандрівники, які місяцями огинали Африку на корабельних харчах, здалеку споглядаючи гору, схожу на стіл, та ще накритий скатертиною хмарок. Саме в цьому місці голландська садова компанія почала вирощувати овочі і фрукти, за які зголоднілі моряки могли багато чого віддати. Клімат же чудовий. Ми були взимку, у липні, температура вдень 20-25 градусів, 5-10 – це вже холодно. На вершині гори, коли ми піднімалися канатною дорогою, було морозно – аж 3 градуси нижче нуля. У зону Кейптауна було завезено з Європи фруктові дерева, виноград, злаки, овочі. Тоді людей не хвилювало, що знищується місцевий рослинний і тваринний світ. А більшість представників – унікальні, не трапляються більше ніде на нашій планеті. Рай для біологів. Ось і на Столовій горі на стежині, крізь туман хмаринок-скатертинок, мені вдалося сфотографувати такого ендеміка (дивись фото Ф3-1). Правда, звикли ці невеличкі тваринки до фотографів у своєму природному середовищі, рухаються поважно, не бояться спалахів, просто в наш бік не дивляться. Ми згадали, що в школі на біології вивчали таких звірят. Хто це на фото? Чий найближчий родич?

Іще стільки загадок! Четверта. Чому океан улітку холодніший (приблизно 10 градусів), ніж узимку (близько 15), і як при цьому це місто вважається чи не найпопулярнішим місцем відпочинку світових зірок-селебріті? Невже вони плавають  у таких холодних морських хвилях? П’яте. Чому такі дивні хмари (дивись фото Ф4)? Це випадковість чи закономірні особливості атмосфери? Шосте. Чому малюки африканських пінгвінів виглядають значно більшими, ніж їхні батьки, та й зовсім на них не схожі (дивись фото Ф5). До речі, пінгвіни моногамні, обирають партнера раз на все життя; якщо гине один, другий не виживає (дивись фото Ф6). Узагалі, багато цікавого подарував тваринний світ ПАР. Ви знали, що страуси в природі пасуться на березі океану (фото Ф7)? Сьоме. Чому офіційною квіткою ПАР обрали цю (дивись фото Ф8)? На вечірці конгресу вона стояла на кожному столику. Як називається ця чудова квітка? А якби ми обирали квітку України, яку  запропонували б Ви і чому? Восьме. Що значить слово Кейптаун?  Дев’яте. Куди дівалось море? Посеред міста пролягає вулиця під назвою «берег», і дійсно, саме в цьому місці розташовувалась берегова смуга. Перед сучасним конгрес-центром збереглась пам’ятка – залишки першого дерев’яного причалу міського порту (Фото 9. Конгрес-центр тут кругом іще недавно був океан). А в 1940-х роках на місті морських хвиль уже будували багатоповерхові споруди. Чому відступило море? Десята загадка дуже складна. У Кейптауні є чи не найоригінальніша і дуже зворушлива пам’ятка минулому: бур’яни посеред міста.Цілий район (дістрікт шість), який має величезні незабудовані пустки. Колись тут були будиночки, в яких дружно жили робітники всіх рас і національностей: білі бідняки, чорні, коричневі (так називали під час апартеїду дітей змішаних шлюбів). Влада вирішила знищити цей живий доказ того, що люди різних рас можуть мирно співіснувати і знесла більшість будинків. Так питання: чому досі ці вільні площі ніким не забудовуються попри економічну доцільність розвитку міста?

Зупинюсь на десяти загадках, хоча їх перелік не можливо завершити. Скажіть, удалося мені передати свої відчуття, у вас теж створилось багато вражень?

Довго думала, що ж робити із загадками, які я вам тут запропонувала. Мені цікаві ваші відповіді. Але жодного конкурсу! Я абсолютно впевнена, що смак самого процесу розгадування не може покращити жодна винагорода. Я за чисто інтелектуальну насолоду. Хоча один унікальний камінчик з мису Доброї Надії я привезла як талісман, і ще є фото, які ніколи не викладатиму в інтернеті, з афтографами всіх членів української делегації ХХХ світового конгресу з психології, назва якого «Психологія в служінні людству». Ось цими символічними речами я поділюся з найбільш завзятими шукачами і розумниками. Буду чекати ваших коментарів.

На завершення оповіді пропоную просто подивитись декілька ландшафтних фото, в яких завмерла природна велич Південної Африки (можна взяти на моєму фейсбуціmediasicolo).   Як жаль, що навіть ці фото не можуть повно передати відчуття простору, що огортає тебе з усіх боків. Краса неймовірна, просто мрія!..

А знаєте, де буде наступний світовий конгрес із психології? Оголошено, що 2016 року він відбудеться в Японії. Ми вже мріємо. А ви? Можна навіть встигнути стати студентом-психологом і зробити гідну наукову роботу. Мріймо разом!..

 





Категория: Статьи о Мечте | Добавил: rm (15.10.2012) | Автор: Любов Найдьонова
Просмотров: 1554 | Комментарии: 1 | Теги: пар, ЮАР, Любов Найдьонова, Африка | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 1

avatar
1
Любов Антонівна, долучили Вашу статтю та фото до Ювілейного випуску (№50) журналу "Вісник Мрії". Видання є некомерційним громадським проектом та розповсюджується безкоштовно.

avatar

Форма входа

Поиск

Категории

Мечте нет преград [50]
Категория претендентов на статус "Официальный автор Мечты - 2011"
Статьи о Мечте [66]
Сила Мечты - самая могщественная сила в этом мире. Как наделить себя этой силой? Как изменить себя? Как усовершенствовать свой мир?

Новые комментарии

Проєкт пошуку нової мелодії для гімну "Республіки Мрії". Доєднуйтесь!

Нова пісня про те, як це важливо - вірити та чекати.

Красива пісня про цінність життя.

Песня о любви .... Почему бы не послушать ...

Друзья сайта

Статистика


Онлайн всего: 65
Гостей: 64
Пользователей: 1
rm
Flag Counter

%