Китай. Ігнорування екологічних проблем.

Росія.  Ігнорування екологічних проблем світу.

Франція.  Ігнорування екологічної небезпеки ядерних випробувань, генетично-модифікованих продуктів.

Іран.  Ігнорування екологічних проблем. Широке застосування застарілих екологічно шкідливих технологій.

Венесуела. Однозначний пріоритет економіки над екологією.

Вірменія.  Пасивне ставлення до екологічних проблем, але не ігнорування.

Аргентина. Ігнорування екологічних проблем заради збільшення продуктивності сільгоспвиробництва, в тому числі активне використання ГМО.

Сербія. Нейтральне ставлення до екологічних питань.

Італія. До власної екології серйозне ставлення, до світової — нейтральне.

Австрія. Велика увага до екології у себе. Щодо світових екологічних проблем - нейтралітет.

Угорщина. Увага до внутрішніх екологічних проблем і байдужість до зовнішніх.

Греція. Ігнорування екологічних проблем.

Таджикистан. Пасивне ставлення до екологічних проблем, але не ігнорування.

Куба. Тісні зв’язки з Росією та Китаєм і співдіє з ними.

 Індія. Ігнорування екологічних проблем. 

Іспанія. Лояльне ставлення до транснаціональних корпорацій і ліберальних правил. 

Болгарія. Залежність від великих економічних структур та ЄС. Пріоритет економіки над екологією.

Північна Корея (КНДР). Прихильниками ліберальної ідеології використовується для залякування населення своїх країн.

Нікарагуа. Тісні зв’язки і підтримка Росії, Венесуели, Куби.

Болівія. Лівий уряд, зв’язки з Китаєм і Росією.

 Велика Британія.  В міжнародній політиці інтереси народів і культур ставить вище інтересів економічних корпорацій. Всередині країни дуже високі вимоги до екологічної безпеки. Активне просування стандартів екологічної безпеки на міжнародному рівні.

Саудівська Аравія.  Екологічна безпека є одним з основних чинників якості життя людей, яку країна хоче забезпечити. Активно розвиває екологічно чисті виробництва. Підгримує екологічні ініціативи на міжнародному рівні.

Туреччина. Ставлення до екології нейтральне

Ізраїль. Євреї в міжнародних економічних структурах лобіюють власні інтереси. Не ігнорують екологічних проблем на світовому рівні, але й активно не піднімають їх.

Україна. Ставлення до екологічних проблем нейтральне.

Канада. Пасивність у міжнародних глобальних організаціях. Власні інтереси ставить однозначно вище інтересів глобальних корпорацій. Активна в екологічних питаннях.

Японія. Один з лідерів екологічного руху у світі.

Швеція. Прихильне ставлення до антиглобалістів. Перевага інтересів споживачів над інтересами виробників. Високий рівень екологічних технологій. Перевага екології над економікою.

Азербайджан. Пасивне ставлення до екологічних проблем, але не ігнорування.

Молдова. Пасивне ставлення до екологічних проблем, але не ігнорування.

 Австралія. Дуже сильний середній клас. Один з лідерів світового екологічного руху.

Індонезія.  Серйозне ставлення до екологічних проблем світу. 

Пакистан. Країна-порушник договорів про нерозповсюдження ядерної зброї. Має офіційно визнану ядерну зброю, яка заборонена цим договором. 

Єгипет. Традиційна схильність до ізоляціонізму і до британської консервативної культури. Значна увага до екологічних проблем.

Марокко. Серйозне ставлення до екологічних проблем. Активне просування альтернативної енергетики. Проблеми з берберськими рухами за самовизначення.

Хорватія.  Підтримують екологічні рухи як в себе, так і на міжнародному рівні. Між економікою та екологією явно вибирають екологію.

Боснія і Герцеговина.  Нейтральне ставлення до екології.

Йорданія. Велика увага до екологічних проблем Мертвого моря.

Країни Перської затоки (ОАЕ, Оман, Бахрейн, Катар). час "арабських революцій" минув. Їх позитив вичерпано через нереалізованість їхніх завдань, вони позбавлені своїх ідеалів.

Грузія. Значна залежність від міжнародних структур. Пасивне ставлення до екологічних проблем, але не ігнорування.

Узбекистан. Пасивне ставлення до екологічних проблем, але не ігнорування.

Південна Корея (Республіка Корея).  Велика увага до екологічних проблем, як в країні, так і в світі. Країна намагається обходитися мінімальними енергоресурсами. 

Бразилія.  Гострі екологічні проблеми. Переважна більшість населення вважає їх дуже важливими і активно бореться за їх розв’язання. Невелика частина населення, пов’язана з міжнародними корпораціями перешкоджає цьому.

Колумбія. Як європейці, так і індіанці вважають екологічні проблеми важливішими за економічні. 

Румунія. Одна з найбільш екологічно неблагополучних країн Європи. Разом з тим, вживає заходів для захисту навколишнього середовища.

Словаччина.  Орієнтується на власні сили. Увага до внутрішніх і байдужість до зовнішніх екологічних проблем.

Словенія, Македонія, Чорногорія. Підтримують екологічні рухи як в себе, так і на міжнародному рівні. Між економікою та екологією явно вибирають екологію.

Бруней. Тісні зв’язки з Великобританією.

Чилі. Економічна структура сприяє розвитку енергоощадливих технологій.

Німеччина.  На рівні своєї країни увага до екологічних проблем дуже велика. Проте є нехтування екологічними проблемами в інших країнах, де є економічний інтерес.

Польща. Конфлікт між інтересами між великими корпораціями і сильним середнім класом. Нейтральне ставлення до екологічних питань.

Нігерія. Боротьба між корумпованою, пов’язаною з ТНК, надбагатою елітою і представниками національних спільнот, що виступають проти засилля цієї еліти, за покращення рівня життя населення..

Мексика. Не визначено пріоритет між екологією та економікою.

ПАР.  Екологічна ситуація майже не контролюється.

Чехія. Увага до внутрішніх і байдужість до зовнішніх екологічних проблем.

Албанія.  Нейтральне ставлення до екології.

Кіпр.  Увага до власних екологічних проблем, пасивність - до міжнародних. Населення цілком схильне до ліберального блоку. 

Сінгапур. Зв’язки з світовими фінансовими центрами різних країн.

Білорусь. Велика увага до екологічних проблем, через негативну радянську спадщину. 

Джерело