Що може бути краще для становлення особистості, ніж відчуття успіху й особистої значущості у процесі своєї праці? Проектні технології, до впровадження яких так активно закликають сучасних учителів, спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, на розвиток дитини через вирішення проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Особливо актуальним є застосування методу проектів сьогодні, коли сучасна освіта переорієнтовується на профільне навчання.
Дозволю собі невеликий екскурс в історію питання. Метод проектів був запропонований і розроблений американським філософом Джоном Дьюї у першій половині XX ст. Він запропонував будувати навчальний процес на активній основі, спираючись на цілеспрямовану діяльність учнів з урахуванням їх особистої зацікавленості в цих знаннях. Американці змогли конструктивно підійти до суті методології й усвідомити величезні переваги нових підходів. Саме тому з часу появи технології на арені педагогічної думки і дотепер вона активно використовується у практиці американської школи. '
Нині, коли в української школи виникла необхідність у якісно нових характеристиках освітніх систем (поліфункціональність, цінніснодоцільність, варіативність тощо), метод проектів користується попитом і популярністю.
В основі методу проектів лежать:
• розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;
• уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;
• уміння самостійно конструювати свої знання;
• уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки; • уміння критично мислити.
Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців). Це завдання особисто орієнтованої педагогіки.
Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і дослідницького пошуку її вирішення. Результати запланованої діяльності повинні мати практичну, теоретичну, пізнавальну значимість. Головною складовою методу е самостійність учня. Дуже важливою також є структуризація змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів. Використання дослідницьких підходів у проекті є свого роду наріжним каменем технології. Причому послідовність цих методів можна поставити у такий ряд: визначення проблеми (визначення завдань, які випливають із дослідження) — висунення гіпотези вирішення завдань —обговорення методів дослідження — оформлення кінцевих результатів — аналіз одержаних даних — підбиття підсумків — коригування — висновки.
Учителю варто озброїтися усім арсеналом дослідницьких і пошукових методів. Він повинен уміти організовувати і проводити дискусії, не нав’язуючи своєї точки зору, не пригнічуючи учнів своїм авторитетом.
Чи можна поставити під сумнів користь проектної технології, якщо в ході її застосування учень вчиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань? Діти придбають комутативні навички та вміння, працюючи у різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець, посередник і т. п.), ознайомляться з різними думками щодо однієї проблеми. Особливо цінним активізуючим стимулом діяльності є те, що проектне навчання не порушує принципу невимушеності, у міру виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці.
Для ілюстрації цієї технології наведу приклад із власного досвіду. Мова піде про проект, за який узявся учень 11-го класу. Його зацікавила ідея участі в обласному конкурсі науково-дослідних робіт Малої Академії наук України. Відповідно до обраної теми належало встановити раціональність витрачання природного газу в побуті з погляду оптимальності конструкцій побутових газових плит. Актуальність теми не викликала сумнівів. Енергозбереження —що може бути сьогодні важливішим?
Перший етап, який ми назвали підготовчим, полягав у пошуку наукової проблеми. Необхідно було зібрати й узагальнити матеріал, який стосується змісту сучасної екології в галузі хімії, її проблем і можливостей їх вирішення. Дуже важливо було обрати проблему для дослідження, керуючись принципами актуальності, доцільності, новизни очікуваного наукового результату. Із цим завданням Андрій упорався своєчасно та якісно. Він склав ґрунтовну реферативну частину й обрав тему наукового дослідження. З'ясування об'єму природного побутового газу, що марно витрачається у Запоріжжі за рік, нам здалося завданням економічно й екологічно виправданим. Парниковий ефект, глобальне потепління на планеті, багато інших нагальних проблем сучасності, на думку вчених, викликані саме надмірним споживанням природного газу як палива.
На другому етапі вівся пошук оптимальних наукових методів вирішення поставленого завдання. Було прийнято рішення вимірювати і порівнювати газові ресурси нагрівання води від 10 до 100 °С при стандартному і зменшеному підйомі посуду над полум'ям газового пальника.
Третій етап став основним, оскільки передбачав практичну реалізацію дослідження. Ми вирішили залучити якомога більше учнів-експериментаторів. Тобто на даному етапі проект ставав груповим. Кожен учасник здійснив свій власний вимір, що дозволило одержати найбільш точні результати.
Узагальнення накопиченого експериментального матеріалу, проведення розрахунків, підбиття підсумків, формулювання наукових висновків і рекомендацій планувалося як четвертий етап проекту. Підсумком цієї діяльності стало з'ясування масштабів поставленої наукової проблеми.
Було встановлено, що:
• питома вага побутового газу, що марно витрачається (у зв'язку із застарілими газовими плитами з погляду сучасних вимог до енергозбереження), складає 22 %;
• по м. Запоріжжю цей обсяг досягає 7 млрд. л нарік.
П'ятий етап проекту полягав у складанні звіту про експериментальну частину роботи, якому журі конкурсу надавало особливого значення. Були вивчені вимоги до оформлення НДР, задіяні комп'ютерні технології, здійснено редагування та переклад роботи українською мовою. Все це сприяло тому, що робота з успіхом пройшла відбірковий тур.
Далі головному учаснику наукового проекту належало пройти другий тур конкурсу, де він гідно виконав олімпіадну роботу з хімії на базі Запорізького державного університету.
І ось вирішальний день — захист науково-дослідної роботи.
Із 36 наукових робіт, представлених на конкурс у цій секції, наша науково-дослідна робота отримала четверте місце.
Який би різновид проектної технології не застосував учитель — чи то груповий, чи то парний, чи то індивідуальний, він обов'язково переконається в її спроможності одержати успішний педагогічний результат. Я активно голосую за метод проектів у загальноосвітній школі.
|
