Главная » 2023»Март»26 » Обговорювали стан річок та шляхи припинення їхньої деградації - Docudays UA «Вісник Мрії»
11:48
Обговорювали стан річок та шляхи припинення їхньої деградації - Docudays UA «Вісник Мрії»
23 березня 2023 на платформі Zoom відбулось чергове засідання постійно діючого кіноклубу Docudays UA «Вісник Мрії». Цього разу активісти місцевого руху правової просвіти присвятили захід темі громадського активізму та захисту довкілля.
Активність здійснювалась на честь Всесвітнього дня Землі та з нагоди проведення планетарної акції «Година Землі».
Учасники зустрічі, учні Запорізької гімназії №19 та представники екологічної громадської організації «Республіка Мрія», переглянули та обговорювали документальний фільм Олесі Моргунець-Ісаєнко «І кожна річка». В цьому фільмі режисер досліджувала стан річок в Україні та причини кризисних явищ у водному секторі держави.
- Хронометраж стрічки – 80 хвилин – є виправданим з точки зору амбітних цілей з висвітлення проблеми порушення екологічних прав громадян щодо доступу до безпечної питної води та здорового навколишнього середовища, - каже модератор заходу, керівник медіахолдингу «Вісник Мрії» та педагог-організатор Запорізької гімназії №19 Андрій Єлькін.
- За роки невдалого господарювання накопичилось багато комплексних проблем, вирішення яких потребуватиме величезних зусиль нинішнього та можливо навіть майбутніх поколінь, - додає він.
Кінострічка «І кожна річка» - це не тільки дослідження та послідовна розповідь про біди водойм, це безумовно дуже змістовне намагання показати сакральне значення та святість тих річок, які надають людям сили для життя та сталого розвитку.
Авторка в анотації до фільму однозначно висловлює свою мотивацію:
- Особисто для мене — це річка Остер, яка, на жаль, скоро може зникнути. Але щоб ця історія була цікавою і для вас, я розповім також про ваші річки, на берегах яких ви народилися та зростали. Адже ваші річки теж можуть зникнути. Кожна річка — чиїсь відображення і пам’ять. І стан кожної з них — це результат нашої з вами діяльності чи бездіяльності, а не лише кліматичних змін, як ми часто думаємо, щоб виправдовувати цим свої дії.
Крім того, як зауважили учасники обговорення, наразі в умовах військових дій виникли додаткові загрози для річок та природи, які пов’язані з забрудненням навколишнього середовища та руйнуванням систем водопостачання та водовідведення.
За даними UNICEF, через війну проблеми з доступом до питної води мають шість мільйонів українців. Загалом 13,6 мільйонів наших співвітчизників потерпають від браку води для санітарних та гігієнічних потреб.
Для прикладу, до війни водопостачання більшості регіонів Східної України не було незалежним, а здійснювалося переважно завдяки воді із Дніпра, системі водосховищ і каналів, що відомі під назвою “Дніпро—Донбас”. Ми мали справу з практично не диверсифікованим джерелом водопостачання питної води для потреб промисловості і агросектору. Під час війни на Донбасі канал “Дніпр-Донбас” та локальні системи водопостачання і водовідведення обстрілювалися, відбулися значні втрати води, її забруднення та погіршення якості.
Більш детально про наслідки військових дій та інфраструктурні втрати розповіла експерт зустрічі, голова міської екологічної громадської організації «Екосенс» Тетяна Жавжарова.
Експертка з екологічної безпеки проінформувала учасників зустрічі про результати лаборних досліджень води місцевих малих річок Запоріжжя, надала рекомендації щодо водної безпеки та очищення води з природних джерел на випадок аварій та воєнного руйнування об’єктів водозабезпечення.
«Річки Суха і Мокра Московка несуть воду та бруд з берегів до головної питної артерії країни – річки Дніпра, – коментує Тетяна Жавжарова. – Більше 70 років промислові підприємства скидали неочищені стоки до річок, тож мул і вода в них досі забруднені важкими металами і мають червонуватий колір. Але й житлово-комунальні підприємства та приватний сектор досі скидають у річки каналізаційні стоки, неочищені від фосфатів і нітратів. Тож річки «цвітуть», в них гинуть водорості та риба. Цього року через руйнування Каховської ГЕС Дніпро в районі Запоріжжя обмілів, тож якість води буде гіршою, ніж у попередні роки».
- Спробуйте підказати мамам відмовитись від фосфатних пральних порошків, щоби менше їх потрапляло до Дніпра, - пропонує Тетяна Жавжарова.
У заключній частині заходу модератор об’єднав учасників у дві групи, які під керівництвом учнів Запорізької гімназії №19 Олександра Бачурського та Дар'ї Лебединської та за підтримки модератора та експерта заходу працювали в окремих залах зум-конференції над проблемними завданнями. Вони збирали та узагальнювали пропозиції щодо кроків з боку держави, аби запобігти подальшому погіршенню ситуації зі станом прісних водойм і відповідно доступністю питної води в нашій країні, та пропозиції щодо того, що може робити кожен з нас щодня, аби зберегти найнеобхідніший для людини ресурс - воду.
За результатами цієї роботи груп прийнято рішення оформити всі пропозиції у вигляді інформаційного буклету с поширенням останнього у мережах зацікавлених сторін.
Підбиваючи підсумки заходу, учасники Сьомої кінозустрічі Docudays UA «Ві
сник Мрії» ставилися питаннями:
Чи можна піддавати сумніву важливість відповідального ставлення до природних ресурсів країни, зокрема, води?
Ні, - кажуть еко-активісти громадського об'єднання мрійників.
Чи потрібно рухатися до розуміння причин нинішнього стану прісноводних екосистем України? Чи мусимо ми розвивати громадянську активність задля захисту довкілля та впроваджувати позитивні практики у громадах?
Відповідь: так! - Саме від нас залежить, чи зможемо ми зупинити деградацію водних ресурсів рідної країни, - висказали спільну думку вони.
Дивіться відеозвіт заходу!
Додатково!
Олеся Моргунець-Ісаєнко – режисерка, режисерка монтажу, продюсерка. Навчалася в Київському національному університеті театру, кіно та телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого — в Інституті екранних мистецтв. Працює в індустрії кіно з 2008 року.
Тетяна Жавжарова, регіональний експерт з екологічної безпеки. Керівник проектів:
«Оперативне реагування на екологічні загрози для населення прифронтового міста Запоріжжя в умовах військових дій»
Планування зеленого післявоєнного відновлення Запоріжжя з урахуванням кліматичних цілей.
«Аналіз ПДСЕРК та посилення локальних кліматичних амбіцій».
«Всеукраїнське соціологічне опитування «Зміна клімату та кліматична адаптація».
«Вода – це життя». Підвищення безпеки водних ресурсів м. Запоріжжя та області».
Кліматичні цілі Запоріжжя і області.
Без фосфатів. Інформаційна кампанія щодо збереження чистоти Дніпра.
«Зелена карта Запоріжжя». Кампанія з картографування та розвитку екологічного руху та волонтерства в Запоріжжі.
Hack for Dnipro. Організація першого в Запоріжжі IT-хакатону для вирішення проблем українських річок.
«Вотербот. Залучення школярів до вирішення екологічних проблем р. Дніпро».
Нагадуємо, що кіноклуб Docudays UA «ВІСНИК МРІЇ» відкрито 26 січня 2023 року. Цільовою аудиторію кіноклубу є учні, вчителі, батьки учнів Запорізької гімназії №19, а також мешканці мікрорайону Військбуд та прилеглих до нього мікрорайонів міста Запоріжжя. Слухачі кіноклубу можуть отримати Сертифікат учасників, скориставшись google—формою https://docs.google.com/forms/. Максимальна кількість показів, яка запланована у квітні та травні 2023 року, - 4 на місяць.
На цьому заході вдалося: підвищити рівень поінформованості учасників про сьогоденний стан прісних водойм України та про причини, що призводять до зниження спроможності прісноводних екосистем України задовольняти потреби людини та навколишніх екосистем.
Організатори проінформували про невідворотній вплив військових дій на території країни на прісноводні екосистеми України, на доступність та якість питної води.
На подальше також заплановано сприяти розвитку дружніх до природи мислення та поведінки кожного/ної українця/ки; формувати розуміння необхідності долучитися до активних дій задля захисту довкілля та, зокрема, системи прісних водойм країни.
Даша Лебединська: Як і йшлося у фільмі, на перший погляд здається, що із прісною водою проблем в Україні немає. Але, на мій подив, Україна опинилася в першій трійці країн не забезпечених водою.
Багато річок, таких як річка Либідь і Почайна просто пограбовані під бітоном. Біля водойм просто крадуть територію, їх завалюють землею і облаштують поля для землеробства. Але сама колосальна проблема це забруднення. У Дніпрі виявилося 161 забруднювач, це важкі метали та хімічні речовини. На Закарпатті каналізаційна вода майже не очищується, бо через гірський ланшафт очистителі постійно ламаються. Люди виправдовують свою байдужу поведінку, одним народним прислів'ям "Річка дала-річка забрала", приклад цієї поведінки - величезне звалище на берегах річки Тиса. Так само прикладом може стати наша річка Московка, яка протікає в місті Запоріжжі, в народі її називають - Червона річка, є версія що це через місткість залізних меніралів.
Існує багато підприємств, які вбивають довкілля. Наприклад, Роздольський хімічний комбінат, який на даний момент покинутий. Але навіть так, ще залишилися хімікати, які можуть потрапити в русло Дністра, екологія опиниться в плачевному становищі. У поселеннях розташованих біля хімічного комбінату виявлено безліч захворювання раку.
Є й хороші моменти, наприклад, в Україні є безліч лабораторій та обладнання, яке допомагають усунути екологічні проблеми водойм. Найчистіша річка України – Сіверський Донець. А річку Почайну під Києвом вирішили відновити і вона знову швидко нестиметься вздовж полів.
Анна Ященко: Фільм досить інформативний та актуальний. У ньому показана одна з найбільших проблем сьогодення, з якою дійсно треба боротися. Дуже прикро, що такі жахіття відбуваються не тільки у нашій державі, але й у всьому світі. Я вважаю, що тільки разом люди зможуть допомогти природі.
