Андрей Елькин Чтобы углубляться в суть вопроса, сначала нужно видеть объективно, что будет вместо исчезнувшей России. Пустота? Или нечто качественно новое? Если это "новое" будет разрозненными в политическом и экономическом плане территориями, то исчезнет ли вместе с Россией весь накопленный арсенал вооружения и воинственный дух алкоголизированной армии, привыкшей выполнять свою "созидательную" миссию путем нажатия на гашетки и выпускания снарядов и ракет? Можно долго рассуждать о деталях. Например усиленно думать: является ли Русь Киевской, Киев - Русью или Израилем. Но важнее было бы задуматься о рисках для украинских территорий в случае, если случится то, что в заголовках манипуляционных сообщений подается как то, что якобы очевидно и понятно украинского обществу.

Сергей Дмитриенко Заглиблюватися в глиб питання не має потреби. Все очевидно: Росія - узагальнююча назва земель, колонізованих Московією. І ті землю мають своїх назви, як і народи, що на них живуть. Де, наприклад, живе народ меря? У верхів'ях Волги. А де живе мордва? Межірічча Волги та Білої. А марі? Вологодське-вятське межирічча. Стосовно назви "Москва" існує декілька версій, за якими: 1) назва походить з фінно-угорської групи мов. Склад -ва означає «вода», «річка» або «мокрий», а основа моск- може мати значення «телиця, корова»; 2) назва походить від фінно-угорського, а точніше мерянського, слова маскá, яке означає «ведмідь». Як бачимо, при наближеному розгляді ми не бачимо Росії, як "колиски російського народу". Бо такого етносу не має. Поняття "російський" - політичне, як "американський", "англійськи", "німецький". всі ті назви означапють конгломерати народів. але, на відміну від "російськи" не нівелюють ті народи, а об'єднує. В США - це афроамериканці, китайці, ірландці, євреї, навіть російські, японці тощо. Королівство велика Британія об'єднала валійців, шотландців, ірландців, які зберегли свою етнічну самобутність. А Росія нищить самобутню культуру народів, яких через нівеляцію їхньої етнічної самобутності просто визначили -"русские". "Русские" тепер і іжора, і пермь, і марі, і мордва, і, навіть, калмики з башкірами. То ж, якщо зникне "Росія", світ має шанс побачити невповторні культурні явища в образі відроджених етносів. Чи загрожує це світу новими катоклізмами? В 60-70-хх рр. минулого століття розвалилися колись могутні колоніальні імперії. РОсія, найвідсталіша з них, цей процес приречена пережити в цьому столітті.

Андрей Елькин Сергей, Вы забыли спросить народы, населяющие эти территории: хотят ли они ковыряться в исторических и лингвистических манускриптах, которые писаны-переписаны тысячи раз, или же они хотят жить и выживать сегодня, смотреть в будущее, строить такой мир, какой хотят они сами, без подсказок из соседних опростоволосившихся в экономическом и во многих других смыслах стран?

Сергей Дмитриенко Я ні чого не забув. Свого часу мені довелося служити в радянській армії, де, як овочи в казані, в одній казармі стикалися носії різних культур та етносів. Більшість нашої роти складали представники марі і мордва. Вони з погордою говорили про свої угро-фінські коріння і з задоволенням спілкувалися рідною мовою, коли їх не чули батьки-командири. Русифікація - це нищення корінного, родового. Я не згадував про Казань, столицю Татрстану, Елісту - столицю Калмикії тощо. Смію вас запевнити, там дуже чутливим є національне питання. І на останок, не будемо забувати, що теперішня Росія лише в певній мірі причетна до християнського світу, врахуйте мусльман, будистів . І на останок, народ, як правило, не копирсається у манускриптах, він зберігає етнічну пам'ять на генетичному рівні, проявом якої є епос, пісні, перкази. То ж до кабінетної історії народна пам'ять має відношення лише як історичне джерело. Академіків читають не всі, але всі шанують пам'ять предків та народних героїв.

Андрей Елькин Сергей, Вы хотите всех нас держать в ярме уходящей эпохи. Даже если бы это была в какой-то мере прогрессивная тенденция, при всем нашем желании сохранить эти ценности в постинформационную эпоху не представляется возможным. Информационные границы рухнули, рушатся географические границы, происходит великое переселение народов. Если даже рассудительная и прагматичная Европа не видит альтернатив в эмиграционной политике, то вряд ли кому-то поможет истеричное цепляние за томики с пожелтевшими страницами. Я вижу проблему в другом. Человеческим существам до сих пор не разрешают освоить новый понятийный аппарат, который предусматривает глобальную переоценку ценностей.

Сергей Дмитриенко Шановний, особисто ви мені байдужі, як і ярмо, яке ви добровільно тягнете. Читайте уважно, я вам про відбіжні, російською - центробежные, тенденції, а ви мені про якесь моє бажання запхати всіх в один хомут. Я вам культурно-історичні цінності окремих народів, а ви мені понятійний апарат. Я не знаю, що бачить Європа, я її не питав, але я бачу, що європейські народи дуже ретельно оберігають свою історію, на відміну від російської імперії, де самобутні народи називали чухонцями, самоїдами, чурками, хохлами, бульбашами, мамалижниками. І, якщо відверто, нфталіном тхнуть саме ваші судження. На доповнення, вам, як людині освіченій, рос. - образованому человеку, має бути відомо, що державні кордони дуже рідко співпадають з кордонами етничними. Тож руйнація держави часто-густо сприяє етнічному відродженю: відродилася Польша після трьох поділів, яки політично знищили Польску державу. Відродилася Угорщина після розпаду Австро-Угорської імперії, відродилися країни Балтії, як самостійні державні утворення існують Чекхія і Словакія, годі казати про відродження країн, які , за сталінським національним принципом, об'єднувала Югославія і, на решті, процес розвалу бувшого СРСР досі триває. То ж, люб'язний, якщо ви вважаєте, що я причетний до всіх тих подій, про які я щойн згадав, буду вважати це за комплімент.

Андрей Елькин Только начал читать. Но уже комментирую. Равнодушие - инструмент суицида. )

Сергей Дмитриенко Що я зауважу: Только начал читать. Но уже комментирую. Дуже поширена позиція: не знаю як, але не так. Ви дочитайте і, бажано, подумайте. Іншими словами: не кажіть "гоп" поки не стрибнув. Бажаю натхнення.

Андрей Елькин Вы всё правильно пишите. Но Вы находитесь в ограниченной системе координат. Хотя, соглашаюсь, любые наши рассуждения вынуждены классифицироваться этой ограниченностью. Я пытаюсь Вам доходчиво объяснить, что эпоха от эпохи отличается в ключевых подходах с той лишь разницей, что новые подходы нуждаются ещё в осмыслении. Опираться на опыт 20 века в процессах стратегического планирования - значит подвергнуть себя унизительной участи топтания на месте. Неустойчивые системы будут разваливаться. Прогрессивные системы будут объединяться. Но объединяться на не противоречащих условиям принципах.

Сергей Дмитриенко Узагальнючи вашу аргументацію, маю зауважити, що саме вона грунтується на застарілих догмах діалектичного матеріалізму, де головним двигуном розвитку вважалися єдність і боротьба протиріч, а напрям розвитку визначав закон переходу кількості в якість, а причиною руху було заперечення заперечення або відкидання заперечення. Однак, єднання і розпад - процеси не завжди контрольвані, а часто густо, зовсім не контрольовані, як землетруси. Їх можно передбачити, в них можно приймати участь, але контролювати - ні. Щоправда спроби такого контролю відомі: Римська імперія існувала тисячеліття, пізніші імперії - століття, наймодерніші - десятиліття, на приклад - Третій Рейх Гітлера. Унікальним явищем є Московсько-Російська імперія. Період її розпаду затягнувася через соціально-еконмічну відсталість. Важко не побачити, що за межами московської кільцевої і досі панують феодальні відносини. Але, вибачте, я свої аргументи виклав досить повно і змістовно, на мою думку. Тому, не маю бажання товкти воду в ступі. На останок рекомендую прочитати Карл Поппер. Открытое общество и его враги. Сподіваюсь, що сторінки цієї книги ще не дуже пожовкли. На цьому маю бажання розпрощатися. На все добре.

Андрей Елькин Иначе говоря: я прав и точка. Дальше разговаривать нет смысла. В том, что взяла верх Ваша академическая спесь, безусловно, моя вина. Я с ленцой комментировал Ваши наукообразные умозаключения. В любом случае скажу - мне было интересно. Держитесь! В Ваших философских прозрениях ещё всё впереди! )

Сергей Дмитриенко Бог - суддя. Всього найкращого.

Андрей Елькин Не Бог - судья, а совесть человека, которая взращивается каждое мгновение пребывания "энергетического кокона" в этом прекрасном и завораживающем мире. Миру- только МИР!

Сергей Дмитриенко Я віруюча людина і не розумію, що таке "єнергетический кокон". Є тілесна оболонка - тіло людини, яка перетворюються на прах, і є вічно жива душа. Совість - то є душевний біль, який викликають згадки про ганебні вчинки по відношеню до оточуючих, совість - вміння карати себе за образи, нанесені і чужим, і близьким; совість - це здатність любити ворога свого, як самого себе. На скільки болить чужий біль, наскільки власна поведінка вимагає каяття, наскільки ставлення до ворога є гідним людських стосунків - настільки совістливою є людина. Совість - той біль, який наповнює душу і у вічному житті. На жаль, не кожен, хто каже "Господи, Господи", має совість. Тому є і ад. Традиційно шукають ад під землею, а рай на небі. Але і ад, і рай поруч з нами, в нас. Щодня ми потрапляємо то в ад, то в рай і самі обраємо, яким буде потойбічне життя, тому що Бог залишає нам можливість щирого каяття, то б то, жити з совістю, жити з біллю, який не дозволяє бажати іншим того, чого б собі не побажав. А стосовно публікації - мені не має чого стидатися.

Андрей Елькин Очень классно написано! Читал и два раза перечитывал. Искренне благодарю Вас за участие в этом форуме! Но, опять же, но. К сожалению или к счастью предрасположенность к религиозному мировоззрению в ближайшем будущем тоже будет подвергнута обструкции. Человечество не может дальше тормозить своё развитие из-за догматов ненасытных попов. Мы всячески будем способствовать развенчанию лжи уходящей эпохи и освобождать сознание светлых личностей от грязи страхов и комплексов, которые диктуются на сегодняшний день олигархической властью. Призываю Вас,Сергей, прекратите проповедовать маразм, которому уже нет места в 21 веке. Человек больше не будет с опаской в паранойе оглядываться на вчерашний день. Перед ним наконец-то раскроются самые фантастические перспективы. Он будет сильным, независимым, свободным и счастливым. Иного не дано.

Сергей Дмитриенко Дивно, але маю справу з людиною, яка вирішила споконвічні питання сенсу людського життя. В класичній літературі вже є приклади спроб вирішення цих споконвічних питань. Досить яскравий приклад Родіона Раскольнікова, який зрікся Бога і взявся вирішувати питання: "тварь ли я дрожащая или право имею" . Відповідь - сокира в голові старухи-лихварки. Або інші приклади, будьласка: "— Итак, Марк Крысобой, холодный и убежденный палач, люди, которые, как я вижу, — прокуратор указал на изуродованное лицо Иешуа, — тебя били за твои проповеди, разбойники Дисмас и Гестас, убившие четырех солдат, и, наконец, грязный предатель Иуда — все они добрые люди? 
— Да, — ответил арестант 
— И настанет царство истины? 
— Настанет, игемон, — убежденно ответил Иешуа. 
— Оно никогда не настанет! — вдруг закричал Пилат страшным голосом..." 
"— Ну, что же, — сказал Воланд, — люди как люди. Любят деньги, но это всегда так было ..Ну, легкомысленны... ну, что ж... и милосердие иногда стучится в их сердца... обыкновенные люди... в общем, напоминают прежних... квартирный вопрос только испортил их...". На завершення спробую сформулювати своє розуміння свободи: жити так, щоб не заважати іншим, йти вперед і не наступати на мозолі тому, хто йде попереду. Ти називаєш себе вільним, вільним від кого, або вільним від чого, питав Ніцше. Бути вільним, інакше, відчувати межі власної свобди в оточені подібних тобі.

Андрей Елькин Сергей, можно цитировать здесь сколько угодно правильных и почитаемых мною отрывков из произведений прошлых времен. Я Вам с самого начала говорю о переходе из одной эпохи в другую. И даже речь не идет о переходе индустриальной эпохи в постиндустриальную (информационную). Я Вам говорю о наступлении постинформационной эпохи. Да, мы хотим оставаться в уютном свинарнике с корытом, которое никто не чистит. Но, увы. Время не позволяет нам нежиться в теплых отходах собственной жизнедеятельности, какой бы приятный для Вас запах они не издавали. Настало время роста, развития, свержения власти провинциальных шутов. Настало время истинного прозрения. И никакие попы на мерседесах не смогут нас переубедить. )

Сергей Дмитриенко Мені ваша позиція зрозуміла, сподіваюсь, і вам зрозуміла моя. Я вас не переконую, я вам пояснюю свою точку зору на світ і людину в світі. Поняття епох - абстракція, будь яка класифікація - формальність. Я розумію, що втомив вас цитатами, але дозволю собі ще одну від Гете: 
Суха теория, мой друг, а древо жизни вечно зеленеет. Я вам казав, що приваби життя створює непізнане, яке щодня разкривається нам і всеодно залишається непізнаним. Хто як називає це явище: чудо, диво, відкриття, загадка тощо. В усі часи задоволення пізнання буде найяскравішим, а все інше, як казав Еклесіаст, марнота марнот. В усі часи, за будь-яких режимів і кратій будуть свої шути, свої королі і, навіть, свої кати. Хтось завжди схоче бути "правіше правого, розумніше розумного". Інша річ, як будуть вирішуватися і каратися ці соціально-етичні конфлікти. Я мав в своєму житті часи, коли смерть дихала мені в потилицю і я боляче вядчував це дихання. Я перживав такий біль, що єдиним щастям для мене було в будь-який спосіб позбутися того болю, навіть смерть. Хіба то не кара Божа? Але я залишився жити - і то є воля Божа. Напевно, Бог обрав мене не даремно, і живучи зараз я виконую волю Його. Дякую за увагу. P.S.Будь яка людина свого часу приходить до Бога. Просто я зрозумів, що у вас досить примітивні уявлення про віру і Бога, на рівні комсомольских агіток і віршів Маяковского. С пробуйте змінити ставлення: не Бог для вас, а Бог в середині вас, спробуйте його почути. Зайдіть до церкви для спілкування з самим собою на очах Бога, наскільки ви будете щирі самі з собою? І тоді не важливі для вас будуть попи в мерседесах (до речі, заздрість - гріх), а ви самі будете об'єктом своєї уваги, свого власного самосуду, самооцінки і світ для вас може стати іншим.

Андрей Елькин В том смысле, о котором Вы говорите, к тому, что Вы называете "Богом", новая генерация уже пришла, и пришла она к этому важному качеству без каких-либо трансденциальных переживаний. Оказалось, что не нужно слишком много энергозатратного жизненного опыта, чтобы соответствовать велению Вселенской эволюции. Ваши боли и утраты - бесценный опыт, но этот опыт - иллюзия Вашей состоятельности. Сидящие перед Вами студенты молчат не от того, что чего-то не знают. Вам внушили эту концепцию, когда зрелый человек должен учить, а те, кто сидит в аудитории должен учиться. Веря в обман, Вы чувствуете свою значительность, и продолжаете продуцировать стагнацию уходящей эпохи. Другими словами, я уважаю Ваши религиозные чувства, но, при этом, сочувствую Вам, понимая, что жизнь современных людей продолжает подчиняться закону донороно-акцепторной зависимости от летунов (существ из параллельного мира, которые питаются энергией биологических субстанций физического мира).

Сергей Дмитриенко Класик матеріалізму, якому ви так віддано прислуговуєте, мусив визнати, що жоден індивід за будь-яких обставин не здатний позбутися трансцендентних емоцій. Я сам собі визначаю, що є для мене ілюзія , і що є віра - і в тому моя свобода, про яку ви так піклуєтеся. Вас не дивує, що намагачись мене зробити вільним, ви впихуєте мене в рамки свого світосприйняття. Я поділився з вами своїми думками щодо розуміння сенсу прибування на цьому світі. А ви весь час намагаєтеся мене переконати, що я дурень і от-от це зрозумію. Хіба то є свобода вибору? Я усвідомив ваші намагання визначити нову епоху в ланцузі людської істрії, проте нічого нового не побачив. Всі ті індустріальні, постіндустріальні, інформативні суспільства та інша майже наукова термінологія є лише проявами спроб класифікації і маркування, а тому звичайна, типова формалізація суспільних процесів за певними ознаками. Хочете бути вільним, спробуйте сприйняти мою точку зору, як данність, а не дурість. Може тоді ви зрозумієте, що таке возлюбити ворога свого. Ніцше зауважив, що любити свого ближчого не є великою залугою, значно важче любити далекого від вас. Між іншим, у Бога є ще одне ім'я - Любов. Бог є любов. А спробуйте мені пояснити в чому є моя донороно-акцепторна залежність?

Андрей Елькин Сергей, Вы замечательная личность, которая имеет свои ценности. Они дались Вам дорого, ценою громадного жизненного опыта. Всё, что Вы накопили, конечно же, в материальном плане может поместиться на ладони, но эта горстка имеет неимоверный вес. Перечислять качественные и количественные показатели этой горстки я не стану. Для этого потребуется написание полноценной повести. Поверьте мне, я не пытаюсь принизить Ваши духовно-нравственные достижения. Я просто хочу донести до Вас, что все Ваши знания и убеждения утрачивают свою ценность, когда социум вынужден перейти в новую эру своего развития. Не нужно препятствовать этому. Соглашайтесь, что отстаивать благородство, понятия радости, любви, справедливости и братства - вот, в чем наша задача. Отказывайтесь от пропаганды мерзости исторических ошибок, прекращайте вытягивать эту гадость из выкопанного гроба вчерашних заблуждений. Скажите людям: Доброе утро! Не говорите им: Ваша участь - ночь! Ведь свобода - это когда новые поколения избавлены от нудных лекций о том, что допотопные предки были участниками петушиных боев, а, следовательно, и новое поколение обязано следовать традициям, инициированным сверху. )